МУЗИКА ПРИБОЮ

Любовь Кочкина

Читателей на странице:


У морі сонце умивалось.
Воно збиралось йти вже спати,
Та поки в воду не сховалось,
Взялося небо прикрашати.

Багрянцем обрій зашарівся,
З’явились пасма золоті.
Враз колір неба знов змінився-
Сховалось сонце у воді.

Дивилась довго вдалечінь,
Як небо колір свій міняло…
Там де води торкалась тінь,
Похмурим море враз ставало,

А хвилі з вітром загравали
В поверхні моря жартівливо.
Вони на берег набігали,
За пірс ховалися грайливо.

Звучав, як музика прибій…
Я мала справжню насолоду!
Думкам сумним дала відбій.
Замріяно вдивлялася у воду.

Осіннє море погляд тішить,
Дарує свіжість, прохолоду,
Від смутку душу нашу лічить
І шле нам спокій в нагороду.

Так вабить музика прибою,
Яка звучить і в шторм, і в штиль,
І крики чайок над водою,
І шурхотіння, плескіт хвиль.

Шкода, що швидко плине час.
Прощатись з морем нині мушу.
Нехай чекає знову нас —
Взяло в полон і серце, й душу.

© Любовь Кочкина


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments