Читателей на странице:
Співає душа на ноти осінні,
під акордеону акомпонемент.
На дроті птахи лінійкою всілись,
чекають зірватись у слушний момент.
Познач ти мене у серці своєму
спочатку мелодій скрипічним ключем.
Обійми жагучі, сильні, об’ємні.
Послухай, як серце у грудях товче.
Неначе в такт гупають так каштани,
з колючок відкрили гладенькі кульки.
Закохані прояви мрій бажаних
томливо спочити нам поряд злягти.
Освітлюють пристрасні зорепади
до твого кохання шляхи віднайти.
У милощах тебе розцілувати,
а соки спивати замість води.
Мене ти собою так причарувала,
як висне на павутинці роса.
Тамує світанок зоряну спрагу.
Природи вальсує вічна краса.