Читателей на странице:
Опале листя в листопаді
Розносить вітер по землі.
Як ми з тобою листувались
Ось свідчать дописи твої.
Я перечитую стократно
І зазираю до душі.
Продовжую тебе кохати,
У відповідь хоч напиши.
Мені так сумно нестерпучо,
Коли сказала «все забудь».
А совість докоряє, мучить,
У чому сказаного суть?
Раділи кожної хвилини,
Коли ділилися з новин.
І один одного хвалили
Ще на півслові підхопив.
Були бундючні, злі бували,
Допитливі і говіркі.
Дотепно часом жартували
Нові почавши знов рядки.
Казали чемно надобраніч
І спати довго не могли.
Весь час марудились до рання,
З перечиталої імли.
Якась незрозуміла досі
Зосталась читка від відмов.
Ось знову плаче кисла осінь,
Зір затуманила любов.