Читателей на странице:
/квартон-амфібрахій/
Хурделиці вальс… То було це? Чи є? Чи ще буде?
Тремтіння руки? Або серця бентежного збої?
А ми – тет-а-тет… Хоч і поруч живуть інші люди,
Зізнатися важко, що світ – то по суті, ми двоє.
Де інша реальність, химерні світи в паралелях,
Хурделиці вальс… То було це? Чи є? Чи ще буде?
І може на всіх не зійшло б откровення, але я
Мелодії розкіш почула – награв щедрий грудень.
То хто ж Ви мені? І чому увижаєтесь всюди?
Ви – лінія серця з моєї долоні? Чи мрія?
Хурделиці вальс… То було це? Чи є? Чи ще буде?
Про що міріадам шепочуть, між па, сніговії?
Рука у руці… У іскринках – просвітленість балу:
Піднесеність, пристрасть, чекання різдвяного чуда.
Танцюють сніжинки… І ми… Два світи у дзеркалах –
Хурделиці вальс… То було це? Чи є? Чи ще буде?