Читателей на странице:
Осінні сни, що туляться міцніше,
немов закохані щоночі ждуть.
Щоразу прагнення ще наймиліше,
кохання нетерпляче на жаду.
Туман мов паволока, дощ і мжичка,
вітри біжать захопливо у даль.
Мені твоє принадне личко слічне
Присниться, чисте як роси вода.
Рожево-біла ніжність чарівлива,
осінніх пізніх квітів хризантем.
Моя душа тебе так полюбила,
світанком сонечко коли ж зійде?!