Читателей на странице:
Хвилюють порухи прекрасні,
Манливі мерехти зірок.
Аби крізь очерет прокрастись,
Наблизитись хоча б на крок.
Розхлюпло плескались водою,
Зіркові відблиски ловив.
Будемо цілуватися з тобою,
Нестримної жаги те вплив.
Кортить сприяти ніжним світлом,
Триматися за руки в жад.
Збентежитись хіба несміло,
Коли так прагне вже душа.
Ховати тіні позад себе,
Неначе квіти у руках.
Втопити в радощах тих небо,
Якщо крижинка в нім крихка.
Черпати задовілля юне,
П’янкого аромату тіл.
Таку красу всі гарну люблять,
Кохання повернути захотів.