Читателей на странице:

Розмалювала осінь білий світ,
Розлила фарби по блакиті неба.
Вона іде і не рахує літ,
Бо, осінь для природи справді треба.
Вона красуня вабить і цвіте,
Із хризантем вінки вона зплітає.
Тож пізні квіти, та стійкі зате…
Осінню пісню вітер їм співає.
Каскадом листя падає з дерев,
А сонячні листочки, наче сяють,
То золото, що варте королев,
Закохані радіючи збирають.
А смак повітря хочеться вдихать,
Парфуми осені насправді особливі,
Спроможні всі думки заколисать,
Мінливий час, та дні такі красиві.
Красивое стихотворение, берёт за душу !
Благодарю. Рада, что коснулась Вашей души.