Читателей на странице:
Ти розбуди цікавість зверхоглядну,
Не осуди пасивних починань.
Нехай мале не плаче янголятко,
Освідчення на серці прочитав.
Не тішуся невдачами злорадно,
Даруй, що з милості росте жада.
Наважишся коли тебе кохати,
Понад усе цілком марне життя.
Віддати цілковито свою радість,
Здоров’я, сили, присвятити час.
Як наполегливо чуттями стратися,
Прекрасну щоб коханку пострічав.
Маліють дні осінні, ночі довгі
Так пристрасно заповнюють журу.
Ми вдосконалюємося в любові.
Собою миловидно зачаруй.
Небесний простір пробуй осягнути,
Душевний стан собі вмиротвори.
Цілую, догоджаючи, у губи
Солодкі й зарожевлені твої.
Неначе таїна світобудови,
Безмірна сутність явлення буття,
Тебе я пізнаю з постав любові,
В закладинах відносин і добра.
Що мало статися, то вже відбулось,
І за можливостями не жалкуй,
Де кращого бажалося в минулім,
А до нестями знову зацілуй.