Читателей на странице:
Від безумства стиглих яблук
Заблукало сонце в сні,
Хоче щоб вас обіймали,
Де зв’язки й союз тісні.
Помаранчево-багряні
На губах розлив тони,
Осьдечки зненацька гляне,
В зазиваннях не втони.
Ніби в силуеті осінь
У жіночому лиці
Ще припудрить собі носик,
Швендяє туди-сюди.
Загляда в безлюдний скверик,
На побачення спізнивсь.
Не закочуй тут істерик
Хилитанням від коси.
Зазоріє тільки ніччю,
Склад примхливий уточни,
Хто готовий – глянь увічі –
Потонути в них чи ні.
Не запізнюйтесь ніколи
У важливий долі час,
Бо розважливим з любові
Щастя вчасно тим воздасть.