Читателей на странице:
Літа збіжать осіннім спадом листя,
У буревії сівко відшумлять.
Залишать зблиски в просторі імлистім,
Вторуючи нащадкам вільний шлях.
У плесі витоком спливають хвилі,
Захопливо займає круговерть.
За літом журавлі ключем проквилять,
Далеким обрієм там день завмер.
Невидима з’єднає павутинка
Минуле з центробіжним майбуттям.
Думками схопишся за дійсність дивну,
Куди поділося мирське життя?