Читателей на странице:
Ось і приходить осінь,
Ти уповай по вінця,
Жити з любов’ю просить,
А закохатись не бійся.
Може не вимов слова,
Але не бійсь кохати.
Трепетом так сколола,
Жухлим стеблом строкатим.
Зизить он обрій сизий
Наче шукає сонця,
Ти ніби з неба вислів:
Плекана доця, схожа.
Дощ дотикає плечі
У прохолодній днині,
Дивишся з віч малечих
Радість віддать дитині.
Вітер обвіє ноги,
Гляне там, де не хочеш.
Може цілунок мокрий
Світлі розкриє очі.
Каждая строка наполнена нежностью, радостью, любовью.
Прекрасные, лиричные стихи!
Леон, вдохновения Вам и счастливой осени.
От всего сердца благодарю!