Золото твого обличчя

Leon Clerk

Читателей на странице:

Золото твого обличчя
в променях заграви сонця.
А тобі веснянки личать,
байдуже, що глянеш скоса.
Може зіпсував хтось настрій,
висловився незугарно?
Як кульбабок дмух пухнастий
розлітається під хмарки.
Вітер схопить і розносить,
а за наслідки не дума.
Не хвилює, скоро осінь,
жабка дощику накумка.
У серпанку роси вкриті,
покот яблук трави вимне.
Ти не хочеш говорити,
бо вважаєш, я є винен.
Та закоханий ще досі
у твої блискучі очі.
Приховали усміх коси,
рюмсати чого вже хочеш?
Я благаю, заспокойся,
поцілую у голівку.
Моє жартівливе сонце,
соковита гойна дівко.