Вона полюбляла цукерки

Читателей на странице:

453

Вона полюбляла цукерки,
Ще дівчинкою поза сад,
Солодке було в неї серце,
В очах чарувала краса.
І сонечко любе всміхалось,
Як вибіжить, розвеселя.
Їй бачити ясно цікаво,
Долоньку приклав до чола.
Найкраще – у ній було диво,
Коли відчуття просява.
Мистецтво вона полюбила,
Як відблиски кине зоря.
Тонку в ній плекали натуру,
Надія на щастя жила.
Міняла на радість зажуру,
Картина – неначе жива.
У фарбах чарівно сплив пензлик,
Наявно, та – як віртуоз,
Промінчиком щічки їй пестить,
Із квітів, чарунків і рос.