Крицею падав у ноги

Leon Clerk

Читателей на странице:


Крицею падав у ноги,
Шепотом благоговів.
Ми не займались любов’ю
З тих пір, як підвів на гріх.
Хмари закутані гріли,
Але здригалися з пліч.
Не відчували лиш тіла,
На самотині вся ніч.
Сліз намистинок на грудях
Звологовілих дозволь,
Дай поназбирую хутко,
Поки відкрита консоль.
Щебетом тихим замріявсь,
Губи сполохані сп’ю.
Ласкою ніжність зомліла,
Наще поживи люблю.
Хвилю накинь білопінно,
Наче плащем огорни.
Боготворитимеш жінку
З будь-якої сторони.
Милі вони – оченята,
Що розрізають аж вглиб.
Можуть чуття чепуляти,
Їх ти таких полюбив.

Художня робота: Афродита William Adolphe Bougueroue

© Leon Clerk


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

2 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
08.08.2020 4:02 пп

Проникливо й чуттєво! Ваші почуття, Леоне, вихлюпуються аж через край. Але вони щирі, відверті й наповнені любов”ю Вашого великого серця.