Опівнічна квітка

Leon Clerk

Читателей на странице:

Собою захопила,
Мов чудернацький сон,
Неначе літня злива,
Під сонцем як просох.

Чарівну ніби квітку
Під дзвоном срібних рос,
Розпуклу непримітно,
Вітрами не рознось.

Її пелюсток ніжних
У крапельках краси,
А в зав’язь плодоніжок
Світанок принеси.

У полум’ ї духмянім
Метеликом згори.
З тендітного кохання
Скинь одяг догори.

Прийми цілунок мокрий
На піщаний загар.
Обійми, наче море,
Щемливо з гір співстав.

Надмірної опіки,
З небес крильми ширя,
Дознай її в опівніч
Чутливого життя.