Замилувавшись ясно й любо

Leon Clerk

Читателей на странице:

Замилувавшись ясно й любо,
Ти рясну гілочку пригни.
Немов поцілувати в губи,
Слинь ягідку зі сторони.
На перламутровому сонці,
З відбитку мерехту роси,
Кохану звістку блиск розносить,
У світло зір свій погрузи.
Майни на вітрі здмух волосся,
Красиву посмішку даруй.
А пожадання вгледів косо,
Ти припади до злачних врун.
І синій обрій приховавши,
З розлуки гірко не ячи,
А покажи зразок поважний,
Без сплати коштів дай харчі.
Окинь, сяга допоки очі,
На видноколі всю красу.
Щось метушля, собі буркоче
Полівка-мишка, той гризун.
Цвіркоче горобець у небі,
Шукає жовтого зерна,
А жабка квакне в дощик теплий,
Довірлива і чепурна.
Піймав відчутно щирий подих –
Не відпускати ж силоміць.
Натхнення не тамуй природні,
А випустити в світ стремись.