Я сходив з розуму без тебе

Leon Clerk

Читателей на странице:


Я сходив з розуму без тебе,
Губив слова на вітрі в дощ.
Похмуре видавалось небо,
Чоло від прикрощів наморщ.
Тебе шукав серед пристойних,
Коли на серці біль відчув.
Як від самотності застогне,
А сам від себе не втечу.
Та ти сказала принципово,
Що не простиш мені жади.
Як домагався без любові,
У душу зранену зайти.
Як нерозділене кохання,
То марні спроби почуттів.
Душа захищена приватно,
Туди не ступиш, хоч схотів.
Якщо страждаєш, значить любиш,
А хто не прийме, гордість в нім.
Навіщо заздрощами тупиш,
В тупик емоції завів.
Зійдуться лиш односторонні,
Що дивляться в одну і ту ж.
Від повноважень відсторонять,
Чіпати цур і ані руш.
Немов утік із божевільні,
Здаватися не маю прав.
Коли у чесність ти повіриш,
Я твого вибору не крав.

© Leon Clerk


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

8 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Зоя Мищук
Премиум-автор
21.06.2020 3:47 пп

Що ж, так воно є…
Як нерозділене кохання,
То марні спроби почуттів
Душа захищена приватно,
Туди не ступиш, хоч схотів.
Гарний вірш, Леоне. Дякую за чудову лірику кохання!

Алексей Петруня
Премиум-автор
21.06.2020 6:43 пп

Немов утік із божевільні,
Здаватися не маю прав.
Коли у чесність ти повіриш,
Я твого вибору не крав.
 
СИЛЬНО!

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
21.06.2020 9:00 пп

Нерозділене кохання травмує серце і душу, заставляє страждати, але не потрібно впадати у відчай, не потрібно здаватися — і сонце кохання обов»язково засяє й зігріє душу своїм теплим проміннячком. Гарно, щиро і емоційно!

Светлана Камышная-Терещенко
Премиум-автор
22.06.2020 8:53 пп

Кохання треба заслужити, туди не ступиш просто так, треба повірити зуміти, бо успіху у тому знак.
Чудовий вірш. Дякую, Леоне.