Читателей на странице:
Молитви щирої ми спраглі,
Хоч часто забуваємо самі.
Нас всіх призупиняють справи,
А часто-густо через них сумні.
Весна надворі копітлива,
Страхи загонять як у тупий кут.
Навчися, користай молитву,
В розмові з Богом хвильку хоч побудь.
Пізнай Його любов солодку,
Життям своїм любов цю возвелич.
Душа хай підбирає нотки,
В щоденні адорує цілу ніч.
Молися всюди безпристанно,
І духа істиного не гаси.
Прийми від Бога дар кохати
В оживленому явленні весни.
Покірне серце Богу вірне
В тривогах не засмучують нехай.
Послухай Радіо Марію,
Дорогоцінний час не гай.
Весна приходить з воскресіння,
Хоч терплячи тих невимовних мук.
Але згадай Христа постійно,
Що на Голгофі там розп’ятий був.
Це Він пішов за нас вмирати,
Щоб вічно ми тоді жили.
Навчив по справжньому кохати,
Прославу Богові дали.
Саме так. Дуже зворушливі вірші
Щиро вдячний.
Спраглі… Дуже спраглі!!!
Так, особливо діалогу. Вдячності, розважання своїми словами, того спілкування зрозуміти з напівслова, а може і серцем.