Наталія Петровська. Людське життя

Конкурс "Всемирный день поэзии"

Читателей на странице:

Людське життя – короткий спалах на земній поверхні,
А в нім усе : і юний цвіт, й дорослості нектар,
І старості замети.
 
Й у всьому неозорому, несходженому Всесвіті,
Немає таких галактик, і немає такої планети,
Де б спалах цей повторювався двічі, 
Де б зафіксована у миті вічність 
Призупиняла плин. 
 
Щоб коли перший сніг засріблиться в саду,
Й зима вже роззуватиметься на ходу,
Не поспитають сутінки тебе 
Чи можна в дім ввійти чи ще…
 
Щоби до себе певно посміхнутись – 
Як тихо лине час, мовби вода тече! 
Людське життя – єдиний спалах на земній поверхні,
А в нім – усе…

© Наталія Петровська