Конкурс "Всемирный день поэзии"
Читателей на странице:
Кожен має гамму кольорів свою,
І життя своє щодня малює.
У когось гамма схожа на війну,
З собою сам чи з кимось він воює.
У когось гамма, то червонії стрічки,
Вплітаються в життя коханням.
Любов то чи пустії балачки,
Та тиша вся пронизана зізнанням.
Хтось має білий колір, наче сніг,
Холодний як торкнутись, проте чистий.
Як вберегти своє ти серце зміг,
До Бога прокладеш цей шлях тернистий.
А он малює жовтим сонця цвіт,
Всі темні барви сховані подалі.
Бо бачить може цей прекрасний світ
З одної, сонячної, сторони медалі.
Палітра в того – то барвистий сад,
Де все життя усіяне квітками.
Де фруктів безліч, де усьому рад,
Де щастя завжди ходить поруч з нами.
Ми всі малюєм на своєму полотні,
І змішуємо барви всі, як хочем.
Не знаємо, що вийде у кінці,
Та вже нічого виправить не зможем.
Тому твори яскраво, ризикуй!
Роби життя шаленим, неповторним.
Як серце і душа велить – малюй!
Щоб вийшов твій малюнок гарним!
© София Тарасевич
© Конкурс "Всемирный день поэзии"
Чудовий вірш, який змушує задуматися про палітру власної душі. Дякую за Вашу творчість і бажаю перемоги!
Спасибо большое)
Мы художники, воей жизни.
И рисуем свои тона.
И меняем тона и краски до тризры.
Жаль, что жизнь у нас одна…..
Браво…. Хороший стих.
Творческих вдохновений и побед…. 🌹🌹🌹
Спасибо вам,и за строки тоже спасибо)
Дуже гарний вiрш! Дiйсно, якими кольорами намалюеш собi життя, такими й заграе кольорова веселка! Дякую, Софiя! 👍
Спасибо )
Дякую,Софія! Дуже сподобався ваш вірш! Ми справді тримаємо у руках свого пензля і самі розфарбовуємо наше життя… Хай щастить вам!
Дякую, приємно😊