Ирина Кравченко. Мама

Конкурс "Всемирный день поэзии"

Читателей на странице:

Я летіла до неї пташкою,
Жила вічними перельотами,
Завжди марила горизонтами,
Не скидаючи крил з плечей.
 
А вона за столом із чашкою,
П’є улюблений чай з чорницею
І майстерно свої таємниці
Ховає углиб від людей.
 
Знаю, що вкрита мурашками,
Коли ходить мовчки кімнатами
І ступає голими п’ятами,
Щоб не рвати Морфея сітей.
 
Як і кожному, буває їй важко
Наодинці із бісенятами.
Тоді я рідними оченятами
Її рятую від чорних тіней.