Не шукай мене серед осені

Светлана Камишна-Терещенко

Читателей на странице:

Не шукай мене серед осені,

Там де листя пожовкле дерев,
Серед хмар у небесній просені,
У холодних осінніх джерел.
Не шукай кришталю між дощинками.
У мелодії вітру тих слів.
Так спливає життя краплинками,
Все ховає і радість, і біль.

І осінньою павутинкою,
Нагадає про тліність життя.
Давніх спогадів стане частинкою,
Які геть пішли в небуття.
Не шукай мене, чуєш, в осені,
Бо залишились в літі ми.
Там де верби сплітались косами,
Де були ми з тобою дітьми.

Не повернеться літо зоряне,
Не почути вже солов’я.
Заспіває нам осінь дзвонами:
“Ти не мій, а я не твоя…”.
Не шукай, чуєш, літа в осені,
Бо не буде вже вороття.
Ми у долі спокою просимо,
Ось таке воно є життя…