littercon
Читателей на странице:
Приглашаем всех Премиум-авторов разделить душевные строки пейзажной безглагольной лирики и принять участие в конкурсе «Летний поцелуй» c 03 июля по 16 августа 2022 г.
Прослушать аудиозапись стиха ⬇️
Летний поцелуй небесного объятия,
Мозаикой лучей в морском прибое,
Просторы чудной красотой богаты,
Мерцание утра желто-голубое…
Росой влюбленной в чистоту дыхания,
Заигрывая с улыбающимся ветром
И во Вселенной Господние послания,
Мир наряжая в одеянии разноцветном.
В пушистых облаках сияние солнца,
Надежду отражая на глади морской
И утренние трели звуком колокольцев,
Вдруг пробуждая заветной мечтой.
День наступивший с жарким смехом,
Одаривая колоритом летних красок,
Душевной струной в звенящем эхо,
Таинственностью вечерних сказок.
Путь млечный играя с летнею луной,
Ночь превращая в зарево восхода,
Встречая снова утренней мольбой,
В объятиях любви роскошная природа.
Условия участия в конкурсе:
- Тема конкурса: Летний поцелуй…
- В стихотворении должны быть эпитеты, образные сравнения и не должно быть глаголов.
- После публикации отзыва, оставить второй комментарий в форме Вашего стиха, видео или аудио стиха, прозы согласно тематики;
- Разместить конкурсное произведение не менее 2 по двум пунктам:
- под этой статьёй
- в своем личном профиле.
По итогам конкурса будут определены лауреаты, которые награждаются подарочными дипломами.
Творите, любите и своим творчеством открывайте возможности Миру и добру, взаимопониманию и поддержке!
Пусть Вас никогда не оставляет вера и душевность творения, Ваш свет любящей поэтической души. Светите, любите, оставайтесь в свете мира и добра. Душевного поэтического лета,дорогие друзья!
С творческой cозвучностью и поддержкой,
© littercon
Ночной тиши очарованье;
Сребристый месяц в вышине;
Воды волшебной колыханье;
Чудесный образ в глубине…
Томленья сладостные муки;
Лица прекрасного черты…
Невыносимый гнёт разлуки!
Безумство трепетной мечты!
Дорога Каролін, Ваша бездієслівна поезія зачарувала! Слухаючи Ваш заворожуючий голос, я справді відчула теплий, наповнений п”янким ароматом квітів і трав поцілунок літа, скупалася в сонячному промінні, почула звуки дзвіночків, побачила чаруючу розкіш природи. Дякую Вам за неймовірну вранішню насолоду! Дякую за цікавий конкурс! Бажаю всім його учасникам натхнення й неперевершених поетичних шедеврів!
Мои искренние благодарения,дорогая Валентина!! Пусть Ваши созвучные ноты доброй души не перестают радовать нас!!!
Чарівна поезія, з глибоким сенсом життя, милозвучна і трепетна! Відчувається ніжність і краса слова, жива тональність душі. Писати без дієслів складно, до того ж аби зберегти зв’язок мовлення. Майстерність таких віршів вражає, мила Каролін! Це неймовірно витончено і напрочуд гарно!
Божого благословення на щодень!
Благодарю,Леон за теплоту и уникальную созвучность Вашего поэтического сердца!!!Вдохновения и любви!
Большое спасибо, Каролин, за стихи и конкурс! Тема актуальная. А стихи просто замечательные.
Благодарю,Алексей! Пусть летнее вдохновение рождает чудесные ноты поэтического сердца!!
Какое прекрасное лето.
Какие цветы и луга.
Обилие ласки и света.
И небо, и даже гроза.
Луга и чудесное море.
И горы, и ягодные вкус.
И ветер на вольном просторе.
Вьюна закрутившийся ус.
Как летом чудесно, приятно.
О дальнем просторе мечты.
Ах, лето, зачем безвозвратно
На этой земле всё же ты? .
Любовь
Нежность всех объятий, романтикой полны,
И любовной встречей, вы так опьяны.
Манит обаянием, сердце в такт стучит,
Встреча двух объятий, их соединит.
История той встречи, первая всегда,
Первым поцелуем, запомнят их сердца.
Молодость не вечна, но помним времена,
Где порой беспечны, были в те года.
Припев:
В жизни главное слово –это любовь,
С нами вечно по жизни- это любовь.
Сердце дарим всем ближним- это любовь,
И во сне часто снится -наша любовь.
Романом постоянства, любовь мы сберегли,
И первые те вальсы, все в памяти они.
Все важные моменты, объятий встреч полны,
Любовные свидания, судьбою всем даны.
Припев:
© Copyright: Игорь Крапивин 75, 2021
Свидетельство о публикации №121122102976
Уважаемая Каролин!))) Благодарю🙏🙏🙏 за живую, красочную поэзию📝))) Великолепные аллегории, чудесная образность впечатляют)😍😍😍 Колоритность природы и Ваше восхищение ею звучит в каждой строчке Вашего поэтического творения📝))) Браво!))))👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏😍😍😍🌹🌹🌹🌹🌹
Искренне признательна,Татьяна!! Пусть вдохновение поэтического сердца рождает самые прекрасные ноты души!!
ЛЕТНИЕ ПОЦЕЛУИ
Автор: Татьяна Максимова
Поэтический псевдоним: Татиана Максимова
Я в неге от прикосновения, от поцелуя ветерка.
Похожа, нынче, на танцовщицу в блокноте свежая строка.
Вот, наспех мысль опять, растрёпана в моём блокноте на листке,
Я так расслаблена на солнышке, на пирсе в парке, на реке…
А на закате ясно-солнышко в дуэте с летним ветерком,
И мне приятно в их объятиях… уютно этим вечерком…
Вокруг реки, камыш вдоль берега… и тишина… и тишина…
Вдруг грохот, гул с каким-то рокотом! Возврат к реальности – война!
А в памяти прикосновение и нежность солнечных лучей…
Из пыли поцелуй обветренный на груде рыжих кирпичей…
Ох, эти поцелуи летние… такие разные теперь.
И ветер – то любовник ласковый, а то контуженный, как зверь.
10.07.2022 г.
© Copyright: Татиана Максимова, 2022
Свидетельство о публикации №122071004523
😊😍🤗😘💋🤩🌹🌹🌹
Летнее настроение
В зеркале озера – ив отражение,
И облаков белоснежных движение.
Летнее небо – лазурь, бирюза,
Воздух прозрачнее, чем органза,
Солнце в зените, жаркое лето
Платье природы зеленого цвета,
Извилистой лентой – лесная тропинка,
Загадочной тайной – колдунья-кувшинка.
В бусах-рубинах красавица вишня,
Голоса ветра, как будто не слышно,
Нежное только дыхание цветов,
И надоедливый писк комаров.
Даже в дождливый летний денек,
Приятен прохлады желанный глоток.
Дождик веселый, брызги повсюду,
Совсем не похож этот дождь на зануду.
Радуга в небе яркой дугою,
Капли на ветках цветастой каймою,
Гриб на полянке, как сказочный гном,
Лес для него – комфортабельный дом.
Крапива колючая, ох, озорница,
Коварна и злюща, порою девица,
Репей ей соперник, высок и могуч,
Полезен проказник, хоть тоже колюч.
Птиц голосистых – слаженный хор,
Трав на лугу разноцветный ковер,
Клевер медовый – пчел угощение,
Летом цветное у всех настроение.
Очень люблю пейзажную поэзию,спасибо редакциии за чудесный конкурс,который дарит вдохновение
Благодарим, спасибо что Вы с нами!!Пусть летнее вдохновение рождает прекрасные стихи!!
Ах, лето, лето! Каждый день волшебный,
С веселой зорькой, утренней росой,
Черникой спелой, ягодой целебной,
Ромашкою-гадалкой луговой.
А воздух, как ликер, настоянный на травах,
Малины сладкой красные плоды,
Многоголосье птиц, затерянных в дубравах.
И крылья стрекозы, как из слюды.
Костра вечернего огня янтарный отблеск.
Ночной фиалки страстный аромат,
Такой желанный, долгожданный отпуск,
Где каждая минута нарасхват.
Голубое небо, изумруд листвы,
Горьковатый запах скошенной травы,
Солнца позолота пылью на цветах
Середина лета, полдень на часах.
От кустов, подросших на асфальте тень,
От жары у ветра сильная мигрень,
Воздух раскаленный, словно жар из печки
Пятачок прохлады возле сонной речки
Нет ни капли с неба, дождика все нет,
Тучек чернокрылых в небе тоже нет,
Облаков ленивых белый караван.
А прогноз погоды каждый день обман.
Чарівністю в охопленні натхнення,
бажання рідної тобі душі.
У вирі почуттів липневе небо,
благословення після метушні.
За поцілунком долі знак кохання,
до сонця прагнення такі палкі.
Від серця щирого твої прохання
тривалі в обсяг значення в житті.
Літа мої у літі сокровення,
на сон у ніжній сонячній жазі.
Любов твоя стосунків одкровенних
отут – у серці, струни ці живі.
Той дотик вітру в диханні легкому,
зігрітий, променистий вглиб душі.
Зірками явлений тобі в любові,
аби зволожені в теплі дощі.
Блакиттю хмари стомлені гонимі,
заледве безупинний їхній стрій.
Блаженна в поцілунку та краплина,
пробудження закохане в котрій.
Роса на квітах і серпанок білий,
сівкий стривожений з турбот туман.
Голублена душа в твоєму тілі,
чаруюча і пещена твоя.
На полі цілунки – це вітер-пустун
грайливий із квітами, той ще крутун,
де маків червоні озерця,
цілунки від серця до серця,
а очі ромашок – ніжні цілунки
і дотики вітру – мов щедрі дарунки,
дівчатка милі ромашки
в пестливих його обнімашках,
із вітром завжди грайливо
фіалкам юним і милим,
їх кольорові очі –
у його снах щоночі,
сокирок сині суцвіття –
для вітру веселе просвіття,
солодкий нектар бджілкам ,
мов рай польовим перепілкам,
і горда одна розторопша –
вітриську в лице відкОша,
її колючки – і рана,
вона будякова кохана.
Світлина з мережі Інтернет
Літо моє барвінкове –
природи розкішний сад,
милі пірамідки-грони –
це молодий виноград,
мов дзвіночки, красиві груші,
вишні в червоних сережках,
переливом сливкИ, мов кулони,
малина кущем до стежки,
білим цвітом жасмину мережки,
а клематіс, мов в небі зірки, –
білим, голубим і рожевим
навколо його стьожки,
а розкішна махра півонії –
королеви літнього саду,
кольорами прямо у душу –
о моя ти зваблива принадо!
А відтінки і форми ірисів –
чарівливо доріжкою в сад,
звабливі такі і милі –
кольорів веселки каскад.
Літо моє барвінкове,
стільки краси у тобі!
Цілунки твої солодкі
і очі твої голубі.
Світлина з мережі Інтернет
У цілунках розкішного літа душа,
Благодать й аромати в повітрі медові,
Мов та флейта, у серце – мелодія птахи,
З надвечір”ям солодким у змові.
Перламутрами свіжими росИ й краплинами
На зеленому килимі – сяйво намиста,
Цвіркуни у траві на сопілках з вербиченьки,
О казкова ця мить, осяйна й урочиста!
Літо-літо моє, у лілеях все ти, у трояндочках,
У смарагдах, ще й променем сонця торочене,
В оксамитах усе, барвінкове і веселкове,
Як неділенька, святістю Божою прощена.
Запашне, чарівне, тепло-миле і ніжне,
Ти, мов янгол небесний, на плЕчах моїх,
Літо-літечко, вся у барвах твоїх розкішних,
В поцілунках солодких і таких дорогих.
Світлина з мережі Інтернет
Чудесные, проникновенные, благозвучные, одухотворённые, напевные строки!
Волшебные стихи! Дорогая Каролин, спасибо за изысканную поэзию!
Благодарю Редакционную коллегию журнала за прекрасный конкурс.
Всем авторам желаю новых творческих успехов, вдохновения и всего самого наилучшего.
Летний поцелуй
Лёгкость летнего дыханья.
Говорливость родника.
Сквозь листву звезды сиянье.
И порывы ветерка.
Нежных губ прикосновенье,
Словно песенный мотив.
Счастье быстрого мгновенья.
Птичьих трелей перелив.
Тень деревьев, шорох листьев.
Аромат душистых трав.
Легкокрылость быстрых мыслей.
Чуть строптивый женский нрав.
Сердца стук. Беспечность встречи.
Утонченность редких слов
В сбивчивой и страстной речи.
Лепестки лесных цветов.
Водопад волос. Капризность.
Терпкий запах тёмных туй.
Чистота любви. Невинность.
Летний, жаркий поцелуй.
15.07.2022
Синє небо і волошки сині,
очі у відтінку голубі.
А до тебе як кохання сильне,
все, що гарне й краще – все тобі!
Серце палко й ніжно, серце тремко,
рвучко поклик на люб’язність вуст.
Сонце, сонце яскравіше в небі,
рути червоніше рясен кущ.
Жовтого колосся твої коси,
стиглі, поповнілі вже хліба.
Чисті відзеркаллям сонця роси,
найкоханіша у світі, ба!
Хто то наймиліша з поміж квітів?
Звідки голос дзвінко чарівний?
То моя кохана сама рідна!
Хвилі до бентеги при човні.
Білого латаття запах тіла,
звабливий лілейний той пилок.
Розсип срібний із заквітлих гілок,
наче залілеєна любов.
Гарячої б кави горнятко,
цілунку пекучого губ
і залишку гіркого з м’ятним,
розмови в інтим не на глум.
Обіймів ласкавих за плечі,
м’яких, дуже ніжних тих рук.
То добре щоднини і легко
з тобою до бою і мук.
На шерех навпомацки любо,
кохання як з ласкою між.
Мов пуп’янки пупок до пупка,
а серце дзвіночком квапкіш.
Що майстер у ліпленні глини,
на вигини дотики й тиск.
Змістовність для глечика глибше,
де мого завзяття твій виск.
Немов веретено і п’яльці,
у тім візерунку снага.
Твої такі ніжні ці пальці
для кружева вся голова.
Між вушко ласкаво і жваво,
твій шепіт чаруючих слів.
Холодна на денці вже кава,
на радість з розказаних снів.
Летние денечки, как вы хороши,
Солнышко на небе, радость для души,
Кваканье лягушек, цапля в камышах,
И росы алмазы утром на цветах.
Небо в перламутре, облаков овечки,
Вековые сосны-сторожа у речки,
На ольховых ветках стайка птиц-болтушек.
А у пня большого – тучка черных мушек
У сосны высокой – муравьиный дом,
С крышею еловою, даже с чердаком,
Там на паутине паучок – малютка,
Из окна картина – на коряге утка,
А вокруг душицы яркие цветочки
Хороши, но жарки летние денечки.
Вечером прохлада нежною волною,
Спор у них давнишний с летнюю жарою.
Шелковое небо, месяц у калитки,
Чай душистый в чашке, в вазе маргаритки,
На душе спокойно, нега и покой
У порога ветер, словно часовой.
Сердечно дякую улюбленому журналу за цікавий бездієслівний конкурс. Для мене було непросто написати пейзажну лірику на фоні воєнних дій в Україні.Та це – наше сьогодення, на жаль.
ЛІТНІМ ПОЦІЛУНКОМ СОНЦЕ В СТОЗІ…
Шум бджолиний. Праця у господі.
З чорнобривців – на столі букет.
В щільниках – янтарний ніжний мед.
Ніби в жовтих відблисках – колодязь…
В золотавих променях – стежки,
Зерна у налитому колоссі.
Літнім поцілунком – сонце в стозі,
Край у нас квітучий отакий…
Харківщина. Солоди землі.
Урожаї щедрі на городах.
В подиві – схвильована природа:
Від війни проблеми чималі…
В тріщинах знівечений завод,
В попіл розпорошені вітрини.
І від болю – серце на частини.
Від ракети – смерті хоровод.
Перед ким народ мій – у боргу?
Хата-смолоскип – це «допомога»?!
Чоловік, себе нарікший Богом,
Не людина… вбивця й душогуб!
Харківщино, сонячна моя!
Під вогнем – і селище, і місто.
Де ти, МИРНЕ сонце променисте?
…В запитаннях – втомлена земля.
Сліз гірких розгублене намисто…
Дякую, Кароліна, за чудовий вірш! Ваша поезія неперевершена! Дякую за цікавий конкурс, який стимулює творчо зростати!
Благодарю,Зоя за теплоту и созвучность Вашей доброй поэтической души!!!Любви и вдохновения Вам!!
Поцілунок літа
Поцілунок літа на зеленім килимі.
На травах, на квітах, деревах, кущах.
На хлібах налитих, на золотім
житі.
На рясних і теплих сріблястих дощах.
Дотики цілунком на садах вишневих.
На листячку смарагдовім, червоних ягідках.
На барвінку кучерявім, що навколо хати.
На пахучих чорнобривцях сонячний цей знак.
Поцілунок літа на барвистих мальвах.
На кущах трояндових у вранішній росі.
На грайливих хвилях річки степової.
На вербичці одинокій, на її косі.
Поцілунок літа – сонячний дарунок
Матінки-природи чудовий розквіт.
Золотистий промінь всесвіту дарунок.
Жителям земним від сонечка привіт.
Як почуття до тебе…
/бездієслівний вірш/
Серпень. Цілунок літа.
Лагідний шум прибою.
Під аромати квітів –
Вечір, удвох з тобою.
Море в примхливій піні,
Серце кохане – птахом.
Щастя на двох – безцінне,
Ластівкою попід дахом.
Радість моя – до стелі,
Адже кохана тобою.
І почуттями- хмелем,
Виром спокуси – двоє.
Серпень. Ранкова злива.
Ми – і веселка в небо!
Хвиля з-під ніг бурхлива,
Як почуття до тебе….
Здравствуй, август, поля золотистые.
Солнца яркого огненный шар,
Фрукты сочные, очень душистые,
Лета щедрого истинный дар.
Небо? Небо, как выцветший штапель,
Облака – потускневший гипюр,
Август месяц – романтик, мечтатель,
Но на листьях уже кракелюр.
Дни короче, а ночи длиннее,
Астр на клумбах цветастый узор
Ветер теплый, но все озорнее
Он задира, как рыжий Трезор.
Птицы звонкие, вновь на гастроли,
На последних концертах аншлаг
Тихо утром, диезы, бемоли,
Не слышны, в исполнении трудяг.
Август – мачо красивый и яркий,
Мы под властью его серенад,
Нам в объятиях его очень жарко
Да и зелен еще виноград.