Читателей на странице:
Природа злого наміру немає,
Бо кожне явище дасть місце всім.
Становище роз’ясненне приймає,
На світ життя щоб нове запросив.
А ми жаднючо прагнемо наживи,
Поцупити у когось крадькома.
Хіба що їм не треба також жити,
За свій добробут серце з них вийма.
Десь обманути, скривдити, забрати,
Аби собі найкраще догодить.
Підставити нароком свого брата,
За мене йому братися куди?!
На жарти взяти, накричати грубо,
Допомогти немає доброти.
А почуття невже так зашкорубли,
Що не пропустиш інших, щоб пройти?
За власну гордість можеш вбити словом,
Намовити аби не народився.
Дегенерує з конкуренцій совість,
Упадок тягне з величчі донизу.
Не забувай, що Бог дає безплатно,
Не ти суддя, володар і закон.
Не спричинити аби хтось заплакав.
Вартує в світі понад все любов!
Не спричинити аби хтось заплакав.
Вартує в світі понад все любов!
Золоті слова!
Щиро дякую.
Філософські роздуми про людські пороки, яких, на превеликий жаль, дуже багато в житті. Головне, що любов всеперемагаюча — і це прекрасно!!!
Щиро дякую.