Читателей на странице:
Десь там, вгорі, за небокраєм
існує іншою земля.
Там палко Хтось тебе кохає,
як відцуратись всім звелять.
У них нема своєї думки,
вони юрбою топчуть сніг.
Шукають в помсті порятунку,
збиваючи, хто поряд, з ніг.
Тебе залишать наодинці,
як вередливе те маля.
Пожурять, що де не годиться
самому радити, мовляв.
Не треба людям все прощати –
закажуть зрання наперед.
У всім погодитись на щастя,
щоб видалось життя, мов мед.
Та близько не бери до серця,
в журбі самотно не сумуй.
На лоні в матері проснешся,
події давні підсумуй.
Неначе сонце з виднокола
порадує промінням світ,
так частку дасть Господь любові,
щоб ти прийти до Нього зміг.