Читателей на странице:
Краса, що вибилась із тебе
Стікає краплями роси.
У надвечірнього ще неба
Солодких витоків проси.
Нехай духмяні первоцвіти
Напоять спрагу молоду.
Куди ти вибігла роздіта?
Рожеві губи у меду.
Усе пахуче ніжне тіло
Покрилось свіжістю в траві.
На вітерці залопотіло.
Повітря у воді страви.
Подібна шкіра пелюсткова,
Що покриває квітку всю.
Я припаду до твого схову,
Язик жаднючий прикушу.
Зірвати квітку не посмію,
Оту нев’янучу красу.
Насіння зібране посію,
Затвердлу грудку копирсну.