Читателей на странице:
Ви спробуйте летіти ув обіймах,
Ширяють як птахи в височині.
Кохання тепло лучить неодмінно,
Обоє разом так ви все чи ні?
Шалено оминати крутогори,
Дістатися засніжених вершин.
Кохане серце пошепки говорить,
Читати по губах – палкий режим.
Наставлені на виклики ті щирі,
У ніжних милощах щоночі все.
Як рвало вітром, било і дощило!…
В куточки мальовничі занесе.
Кріпимо міцно ми свої стосунки,
Не даймо роз’єднати наших рук.
Хоч доля наче картами тасує,
Життя щомиті пристрасно чаруй!
Не зволікай на завтрашні відмови,
Не відмовляйся теж від почуттів.
Та не відмовчуй тихо від любови,
Коли вже зопалу почервонів.
Ти упади мов ластівка в обійми,
Як лебідь довіряє парі крил.
Не залякає тьмянками опівніч,
А навстіж зоряний свій шлях відкрий.
Бо щастя не буває в самотині,
Птахи без пари відкладуть політ.
І якби там людині не судилось,
Існує шанс, і не один, повір!