Читателей на странице:
Не відмовляймо на щасливий поклик,
який, на перший погляд, незначний.
Побачити в людині образ Бога,
знайти світило добре уночі.
Покликані безмежно ми кохати,
продовжуючи відблиски зірок.
Дерева вгору тягнуться крислаті,
як людям добре Бог дав для обох.
Вартує віднайти одне кохання,
яке дарує міріади нас.
Углиб душі доречно погукати,
де досі вогник світла не погас.
Бажання кожного туди притягне,
щоб пережити небувалий сплеск.
Єднає обіруч малесеньке Дитятко,
відозвою на виклик двох сердець.
Ми – іскри Божі, краплі в океані,
частинки Всесвіту світобудов.
Найкращі, любі, рідні, бо кохані!
Поєднує серця одна любов.
Живемо зараз в цьому часі,
причасні щастя, світла, чистоти.
Найбільше маємо ми щастя,
якщо здорові будемо – я й ти.