Читателей на странице:
Яка краса! Услід дощу –
Витіюваті білі хмари.
Ловлю я риму, наче марю.
Впіймаю – вже не відпущу.
Веселка барвами цвіте,
Між баранців місток вовтузить.
А з нею – метушлива Муза
Проміння купчить золоте.
Натхнення подихом легким
На хмарку моститься зручніше.
Услід дощу – ясняться вірші
Із райдуг невагомих рим.