Незвідана кожного доля

Leon Clerk

Читателей на странице:


Лелітки спустились додолу,
сховалися вглиб пелюсток.
Незвідана кожного доля,
життя — перейти мов місток.

Назначені дні для побачень,
їх варто не гаяти час.
Можливо десь треба пробачить,
як вперше колись зустрічай.

До губ найрідніше притулиш,
на дотик приємно відчув.
Розніжишся м’яко й розчуло,
до згарку мов спалиш свічу.

Досвідчи взаємин цих рвіння,
що так ненаситні чомусь.
Подбай за прекрасне уміло
на виклик відозвою вуст.

Іти нам до щастя у парі,
народжені хоч і без крил.
Довільне від мрій незабаром,
кохання сьогодні відкрий.

© Leon Clerk


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments