Читателей на странице:
На небі зірка світанкова
розкішним сяйвом колиха.
Швидесенький забіг любові
наввипередки без гріха.
Прибігти спотиньга до склепу,
від мироносиць взяти мир.
Блакиттю ген розлите небо.
Від хвилювання затремти.
З зіжмаканих убач полотнищ
сповіщення той добрий знак.
Як пря воскреслої любові,
що сенс життя у ній пізнав.
Весняні квіти спраглі сонця,
пройти не вийде тихо повз.
Торкнутись ран тих не соромся,
якщо струминно ллє любов.
Збагрянила учора терник
свята пролита цівко кров.
У Божому май Милосерді
блаженну участь завтра знов.
Нам заповів тому Спаситель,
Який відважно взяв Свій хрест,
щоб були сіллю, стали світлом,
воскресли, як і Він воскрес.