Читателей на странице:
Моросить краплина,
Склом тече.
В тебе не єдина –
Біль мечем.
Накрапає слізний –
Жаль дівча…
Розпізнала пізно
Фальш в очах.
Душу рве погода
Отака.
Рюмсання. Розводи
По щоках.
Грому ноти гнівні…
Болю… чи
Він святу наївність
Намочив?
Хоч разом були б – ну
Він не з тих.
Співчутливо схлипнув
Дощ і стих.