Читателей на странице:
Розпуклі пуп’янки тендітні,
неначе пещені вуста.
Чудові похилились квіти,
краса з-під снігу повстава.
У квітах тих жіноча ніжність,
тотожність форми і душі.
Спокуси надихають грішні,
як одержимість уночі.
Але існує інша вдача,
що усіх жити спонукає.
Коли гарненьку лиш побачиш,
то розквітає знов кохання.
Тривалостi стан забезпечиш,
як вірність поряд збережеш.
В обіймах відпочинуть плечі,
завзяття там немає меж.
Продовжити життя коханим
цвітіння має на меті.
Якщо пора прийде всихати,
той сухоцвіт до жмень змети.
У ладанці з собою носиш,
на память біля серця мнеш.
А чепурний маленький носик
ввижається, що не заснеш.
Тендітні квіти нагадають
пору прекрасну навесні.
Кортимість вуст твоїх, кохана,
які бентежать й уві сні.