Читателей на странице:
Тиша павутинним маривом сплелася,
Таємною жагою стомлених надій…
Непомітно і озброєнно переплелася
Між нами ниточка захмарених мрій.
Чи то доля наша, чи лукаве веретено,
Навіянне від смутку пекельної війни.
Переплетеним килимом простелено
Дорогу до щастя, не оминувши журби.
Тиша павутинним маривом сплелася,
Таємною жагою стомлених надій…
Непомітно і озброєнно переплелася
Між нами ниточка захмарених мрій.
Намотані клуби рясними зізнаннями,
Вив’язую для тебе з любові оберіг…
І вдихаю в них захисними молитвами
Віру, що повернешся живим на поріг.