Читателей на странице:
Біла ніжність, парні квіти.
Світ прекрасного кохання.
Сонце спекотливе влітку
Часом голос надриває.
Наче люди, котрі люблять,
І не можуть дня прожити.
Грає вітер мов на лютні.
Підбір нот, щоб задощити.
Серце рветься, не пускає.
Парні квіти дуже гарні,
Хиляться до рук ласкаво.
Як таких не покохати.
Ціла вічність – наше щастя.
Не дарма чуття ревниві.
Хочеться розцілувати,
Дати волю теплій зливі.
А душа летить в обійми
Легко, бажано, кохано.
Бути у коханні вільним
юністю і наостанок.