Читателей на странице:
З тобою у фортеці я дощу.
Накрила хвиля нас із головою.
Від імпульсів кохання затремчу,
Шалені домагання хвиль подвою.
Нас поєднала злива дощова,
Коли всамітнились удвох в обитель.
Від обтікання струму ледь жива,
Вустами пити спраглими любили.
Тріпочучі губ половинки жвав.
Не запручалася в обіймах вод,
Купалась, веселилась і плескалась.
До спалахів міжзоряних доводь,
Кохаючись у сутінках ласкаво.
Щоб задоволеною була плоть.
Звабливі полонили нас дощі,
У палаці сховали від погонь.
На примху августійшої душі
Кохання жеб обох спалив
Вогонь.