Читателей на странице:
Осене, осене…
Небо ще з просинню.
Осене, осене…
Айстри цвітуть.
Осене, осене…
Ми тебе просимо
дні золоті хай
тепло ще несуть.
Осене, осене…
Трави із росами,
Осене, осене…
Фея багряна,
золотом золото,
наче покосами,
скрізь повстеляла
ти килимами.
Осене, осене…
Все в акварелях.
Геть ностальгію!
Не місце хандрі!
Висну в багряно-
злотих я тунелях.
Кетяг калини
горить на порі.
Осене, осене..
Листя золочене,
плетиво світла
і павутинки.
Осене, осене…
Будь ти привітна,
щоб не скотилася
жодна сльозинка.
Осене, осене…
Я уже з просіддю.
РОки мої
забираєш з собою,
линуть до тебе
вони зі сповіддю,
в серці ж романтика,
ніби весною.
Світлина з мережі Інтернет