Конкурс «Твой шедевр»

littercon

Читателей на странице:


Каждый сам творит свой шедевр,
В черно-белом играющем темпе,
Голос с неба вторит : ты поверь…
Пусть душа засияет как жемчуг!

Каждый сам творит свой шедевр,
Птицей вольной однажды взлетев…

Приглашаем всех Премиум-авторов разделить душевные строки философской лирики и принять участие в конкурсе «Твой шедевр» c 11 июня по 6 июля 2022 г.

Условия участия в конкурсе:

  1. Тема конкурса:Твой шедевр
  2. Оставить отзыв в прозе под видео на YouTube канале и под этой статьей;
  3. После публикации отзыва, оставить второй комментарий в форме Вашего стиха, видео или аудио стиха, прозы согласно тематики;
  4. Разместить конкурсное произведение по трём пунктам: 
    • под этой статьёй
    • в своем личном профиле.

По итогам конкурса будут определены лауреаты, которые награждаются подарочными дипломами LITTERcon.

Приглашаем новых талантов, не авторов журнала принять участие в конкурсе и получить сертификат на размещение произведений в журнале: https://littercon.com/ru/account-2/

Творите, любите и своим творчеством открывайте возможности Миру и добру, взаимопониманию и поддержке!

Пусть Вас никогда не оставляет вера и душевность творения, Ваш свет любящей поэтической души. Светите, любите, оставайтесь в свете мира и добра!!!

С творческой cозвучностью и поддержкой,

© littercon


5 4 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

19 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Сергей Ремняков
Премиум-автор
11.06.2022 7:20 пп

О жизни круг неумолимый!
Костер пылает бытия!
Господь дарует путь незримый,
И каждому — своя стезя.

Под неустанным зорким Оком
Идём по данному пути…
Пусть называют это роком —
Мы дети, Господи, твои!

Игорь Крапивин
Премиум-автор
12.06.2022 10:01 дп

Прекрасные строки уважаемая Каролин!
Спасибо вам!

Игорь Крапивин
Премиум-автор
12.06.2022 10:03 дп

Стремление к цели
Дыхание на выдох, дыхание на вдох,
Дыши полной грудью, ведь ты живешь.
Своим пред значением, добро несешь,
Ты существуешь, и с верой идешь.

Шаг тверд, ты стремишься к цели дойти,
Обломки трагедий, мешают идти.
Осколки по телу, неустанно в пути,
Встречают так рьяно, но ты к цели иди.

Припев:
         Незримою тропою, дорогой из ухаб,
         Стремления не рушимые, к нам явятся опять.
         Мы дышим полной грудью, волнуемся не зря,
         Ты существо разумное, живешь на злобу дня.

Путь долог, до цели так трудно идти,
И все километры, не известны в дали.
Времен обстоятельств, погоды нытье,
Ты цели приятен, дойдешь до неё.

Припев:

© Copyright: Игорь Крапивин 75, 2022
Свидетельство о публикации №122060901286 

Людмила Рубина
Премиум-автор
12.06.2022 2:19 пп

Каждая строка чудесной поэзии откликается волшебной музыкой в тайных уголках души. Дорогая Каролин, большое спасибо за прекрасные, мудрые стихи. Великолепны прочтение и видеоряд. Каждый из нас сам строитель своей жизни, своего счастья, своего шедевра.
Всем желаю новых творческих успехов, вдохновения, доброго здоровья и всех благ.

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
15.06.2022 4:21 пп

Дорога Каролін, сердечно дякую за прекрасну філософську лірику! Не можу не погодитися з Вами, що кожен із нас сам створює свій шедевр життя і сам визначає його кольори й тони.
Цікава тема для філософських роздумів. Авторам бажаю творчого натхнення!

Leon Clerk
Премиум-автор
16.06.2022 7:58 дп

Душа, котра вміє любити
і радість усім дарувати
спроможна продовжити миті,
щоб завтра палкіше кохати.

Дякую мила Каролін, за натхнення від гарної поезії!

Leon Clerk
Премиум-автор
16.06.2022 7:59 дп

Хоча зникає день у сітці ночі,
у хмарах кутається прохолода,
та вірю якомога зранку знову,
що радість сонячну побачу згодом.

Ми не зникаємо у тиші зовсім,
забувши в галасі про вічну душу.
Не гасне на хвилинку навіть сонце,
закохане як серце б’ється дужче.

Живи з надією нового ранку,
люби життя дароване від Бога.
Зусиллям вічність зараз треба брати,
весь світ добром по вінця переповни.

Тоді є жити сенс і час померти,
як радість даром роздаєш довкола.
Приймає нас такими просто небо,
малих мов божих дитинчат любові.

FB_IMG_1655358691362.jpg
Leon Clerk
Премиум-автор
16.06.2022 1:11 пп

Дякуючи чудовому віршу Каролін і натхненню довго не потрібно було очікувати, адже під впливом гарної поезії народжуються глибокі почуття. Не слід нехтувати захоплюватися напрочуд душевними рядками, котрі добре впливають на прекрасний настрій і добрі відчуття миру і любові. Пишіть і творіть добро!

Душа, котра вміє любити
і радість усім дарувати
спроможна продовжити миті,
щоб завтра палкіше кохати.
Дивися у вічі навпроти,
шукаючи неба блакиті.
Назустріч поквапся до сонця,
щоб серце не сміло боліти.
Цілунки медові, мов квіти,
і дотик легенький руки
зумовлюють благоговіти,
авжеж, це тобі завдяки.
У просторі ми невагомі,
як разом поєднані спільно.
Щасливі, чудні, невгамовні,
йдучи до одної тож цілі.
Так любо про себе забути,
а свіжістю з гір насититись.
В обіймах нароком заснути,
щоб ніжності подихом злитись.
Розірваної із хмаринки
складаються враження гарні.
Красу твою дай похвалити,
бо дотику вічного жадний.
На серці кохання малюнок,
твій образ веселого личка.
Як сильно і палко люблю я,
до себе коли мене кличеш.

Марина Зозуля
Премиум-автор
17.06.2022 10:20 дп

Чудові філософські рядки. Бажаю кожному митцю створити свою мрію. Натхнення, миру, любові, гармонії. Дякую за чудову лірику.

Марина Зозуля
Премиум-автор
17.06.2022 10:40 дп

Насолода
В натхнення незборимій силі,
Як в морі бачу я себе.
Мазками Муза на мольберт
Наносить шторму білі хвилі.

Несе вона у світлі мрії,
Мій світ рятує із руїн,
Знаходить істини мої,
А бриз морський печаль розвіяв.

В натхненні б’ється сила шторму,
Захоплення, шалений крик,
І запал, що в мені не зник
В самотній величі простору.

Немає розкладу в натхнення,
Є пристрасть від звучання слів,
Які душею переплів
В повітрі, що живе в легенях.

Поезії бурхливі води,
Небесний дар спрямую Вам.
… А бриз солоним обдавав
І ніжився від насолоди…  

натхнення.jpeg
Маргарита Бордонос
Премиум-автор
21.06.2022 5:46 пп

Шедевры создает природа,
Лес, речка, в поле васильки,
Синь  и безбрежность небосвода,
Цветов душистых лепестки.

 Творца небесного творенье
 Шедевр и человек, наверно,
 Прекрасен миг его рождения,
Но грешен он порой безмерно.

 Неповторимость, уникальность
Не превзойти, не повторить
 В шедевре чья – то гениальность
 Ее непросто оценить

 Шедевр — вершина созидания
 Не жаждут славы Мастера
И движет только лишь желание
 Жить, каждый день творя.

Вивальди, Моцарт, Поганини
Веласкес, Гойя и Ван Гог
Они известны, всем и ныне
Их превзойти никто не смог
 
Шедевр создать, способен каждый,
 Поверить нужно лишь в себя.
Тогда когда-нибудь, однажды,
Шедевр оценят и тебя

Маргарита Бордонос
Премиум-автор
21.06.2022 5:50 пп

Замечательная тема для размышления.Благодарю за чудесные,мудрые строки. Всем желаю творчеки успехов в раскрытии интересной темы

Алексей Петруня
Премиум-автор
23.06.2022 1:02 пп

Как красочно, красиво, душевно и поэтично!

Алексей Петруня
Премиум-автор
23.06.2022 1:03 пп

Июньское солнце в зенит
Рванулось, как самолёт.
И воздух протяжно звенит,
Как-будто шмелиный полёт.

Рассвет и закат над Днепром.
Река протекает, как жизнь.
Вначале напор и подъём,
А после по руслу держись.

Чем дальше, тем шире река.
Фарватером путь отмечать .
Она полноводна пока.
И главное — не измельчать

Зоя Мищук
Премиум-автор
25.06.2022 12:44 дп

Прекрасные стихи, Людмила, полны мудрости и света! Как известно, каждый сам кузнец своего счастья! Чудесная тема для конкурса. Благодарю!

Зоя Мищук
Премиум-автор
25.06.2022 12:47 дп

Сам твори своей жизни шедевр,
Однажды получив подарок от небес.
Твори! Ты своей жизни режисер.
Твори! Ведь ты герой же своих пьес!

Рисуй, как художник, на чистом листе.
Прекрасного будущего мгновения.
Солнце, цветы, на зеленом листе
Яркую бабочку для вдохновения !

Разноцветными красками счастье рисуй.
Любовь настоящую, веру, надежду.
Красками розовыми мечту нарисуй…
И отпусти, пусть летит в неизвестность.

Поэтическим словом твори свой шедевр.
Пусть искренним он будет и без масок.
Душа пусть наполнится светом небес.
В словах побольше будет ярких красок.

Сочиняй свои поэтические сюжеты!
Россыпи жемчужные своей души дари.
Делись с другими своим душевным светом.
И наполняй пространство сиянием любви!

Зоя Мищук
Премиум-автор
25.06.2022 11:53 дп

Сам твори свого життя шедевр,
Отримавши якось дарунок від небес.
Твори! Свого життя ти режисер!
Твори! Адже ти герой своїх п’єс!

Малюй, як художник на аркуші
білому,
Свого майбутнього прекрасні миті,
Для натхнення яскраво метелика
милого,
Сонце і квіти на зеленому листі.

Кольоровими барвами щастя малюй,
Кохання справжнє, віру і надію.
Фарбою рожевою мрію намалюй.
І відпусти, нехай летить у вирій!

Поетичним словом твори свій шедевр.
Нехай щирим він буде, без масок, цікавим.
Душа нехай наповниться світлом небес.
І більше буде в ньому фарб яскравих !

Складай свої поетичні сюжети,
Розсипи перлинні душі своєї даруй.
Поділися своїм душевним світлом.
І простір сяйвом любові наповнюй!

Zoja 25.06. 2022
Зоя Міщук

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
28.06.2022 2:38 пп

Твори шедевр свого життя

Небесне склепіння усіяне зорями
І ти у блаженстві під ними стоїш,
Осяяні зорі щасливими долями –
Ти подих натхнення свій затаїш.

Щасливий у щасті шедевр свій творити,
Життя не проща помилок і падінь,
Без дублів й чернеток ти маєш прожити,
Баласт віднайти, своє світло, не тінь.

Шукай своє місце, де цвіт твого щастя,
Де фарби веселки заходять у душу,
Шедевр в кольорах – особливе причастя,
Щодень говори: «Сотворить його мушу».

Бо кожен із нас є шедевру творець,
Сміятися треба, кохати й співать,
І буде тоді щонайкращий вінець,
Й захочеться жити й до зір долітать.

Є внутрішній настрій, то буде і успіх,
Наповнюй ти серце по вінця добром,
Зорить на устах переливами усміх,
Душа хай буяє весняним зелом.

Ніколи не скаржся, що фарби лиш сірі,
Бо в цьому існує твоя лиш вина,
За чорними смугами завше йдуть білі,
Міняй їх хутчіш – це не є дивина.

Душевна гармонія – успіх шедевру,
Його споглядатимуть всі глядачі,
Хай буде дорога завжди для маневру
Від сірості буднів до сяйва вночі.

Світлина з мережі Інтернет

Без названия (2).jpg
Людмила Рубина
Премиум-автор
28.06.2022 3:22 пп

Мы создаём свои шедевры

Шедевр — высокое искусство
И уникальность мастерства,
Воспламеняет ум и чувства.

Неповторимость, глубина
Творений дивных и прекрасных
Находят отклик свой в сердцах.

Плоды исканий ненапрасных
Живут в возвышенных трудах.

Мы все творцы на белом свете.
У каждого есть свой шедевр.
Творцы и взрослые, и дети
На свой особенный манер.

Мы создаём свои творенья,
Чтоб сеять на Земле добро.
Порой, в минуты вдохновенья
Мы щедро дарим свет, тепло,

Чтоб радость жизни не угасла,
И каждый день чтоб ярким был.
Жить скучно и однообразно
Печальной серости удел.

Доводим стиль до совершенства,
Оттачивая мастерство.
Взамен — великое блаженство,
Похожее на волшебство.

Не ради почестей и славы,
Не ради лавровых венков,
Но для души и для забавы,
И для уютных вечеров

Мы создаём свои шедевры.
Пусть в малом, только для друзей
Не сотый раз, но и не первый —
Сюрприз достойный королей.

Испечь пирожное, сшить платье,
Связать чудесные носки.
Ведь в мелочах находим счастье,
В надёжном очаге семьи.

Шедевр малышки безыскусен,
Но уникален он в любви,
Для мамы с папой очень нужен,
Для мира Матушки-Земли.

28.06.2022