Чари Фортуни

Марина Зозуля

Читателей на странице:

Сніжним вихором носить життя,
крутить чвари, хвороби і пристрасть.
Скільки раз від думок серце стислось –
Тільки руку хтось знову простяг.

Часто люди назустріч – не ті,
Сподівання не йдуть в розрахунок.
Геть зав’язані очі Фортуни,
По заметах веде, в заметіль…

Жереб в кожного свій на плечах,
Не підвладний він часу і догмам.
Хоч по стежці йдемо і свідомо –
Колесо її сповнене чар…

Є примхливо-мінливим талан –
Не змінити людині нічого.
Він говорить про плинність земного,
Скільки доля кому відвела.

Коверзує Фортуна в зимі –
Та за кожен із днів я їй вдячна,
Щоб впустити до себе удачу
Та енергію благосних змін.

…Так в снігу з нею і бредемо,
Не побачиш майбутнього в зрізі.
Таємниця в Фортуні капризній:
Кому ріг, кому весла й кермо.