Читателей на странице:
Я собі дозволю помилятись –
Бо людей немає без гріха.
Темних плям у кожного багато,
До спокус життєвий шлях штовхав .
Тож звільнюся від стереотипів –
Мої вірші мають безліч тем…
Замилуюсь снігом – щойно випав,
Хай у римах сріблом проросте.
Забажаю мріями, що треба –
Миру всім, здоров’я – без ціни.
Музу віршам – хай летить, мов лебідь!
Мрії – щирі… збудуться вони!
Гіркоту не буду я сприймати,
Бо життя така коротка мить.
Хай радіє серце, мов дитя те –
А роки? Роки вже не спинить …
І яким Ви темпом не іде́те –
Швидко мчить життєвий паротяг,
Не журюся я, як всі поети,
Бо ціную кожну мить життя.