Читателей на странице:
Я травневим прокинусь світанком,
Щоб зустріти цнотливу красу,
Привітаюсь з холодним ранком
І побачу прозору росу.
Я надихаюсь того повітря,
Що розмай нам дарує усім,
Роцілуюся з вранішнім вітром,
Бо то радість життя є у тім!
Тож прокинуся, щоб зустрічати
Соловейка дзвінкий голосок,
Неможливо усе це проспати,
То солодкий життя є дзвінок.
Запорошені цвітом вишні
Облітають, як білий сніг,
А вбрання черемхи вже пишні,
Дивовижний природи збіг.
Все цвіте, все тривожить душу,
Цвітом стукає груша в вікно,
Надивитись на це я мушу,
Все проходить, на жаль, всеодно.