Читателей на странице:
Звідки мені знати.
Звідки мені знати, що ти не любив.
А ходив по світу, та роки губив.
Ти шукав кохання по при всих надій.
Доля говорила, не ходи, не мрій.
Доля говорила, навкруги дивись.
Не ламай троянду, як ламав колись.
Звідки мені знати, що ти не любив.
Що твоє кохання інший пригубив.
А тепер цілуєшь чужії вуста.
А душа шепоче, що не та, не та…
Звідки ж тобі знати, що кохання поруч.
Тільки залишилось зняти з нього обруч.
Що наділа доля обруч не кохання.
А одні печалі та гірке зітхання.
Не ходи далеко, не броди світанком
Де живе лелека, де поля серпанком.
Там твоє кохання, доля підсказала.
І вона нікого в житті не кохала..
Трогательной грустью проникнута всё стихотворение! Нежно, лирично, душевно.
Наташа, желаю Вам новых творческих успехов, позитива, радости жизни и всего самого наилучшего.