Читателей на странице:
На небі грайлива веселка
торкається до почуттів.
Кохання носила під серцем,
а дехто його не хотів.
Проплакані тихо дві смужки.
Щасливою, мамцю, будеш.
Кріпися, кохана, будь мужня!
В честь кого дитину назвеш?
А вітер тривогу раптово
закинув неначе аркан.
Що буде з малого рудого? —
похнюпився і нарікав.
А долю малі янголята
у Бога молили щодня.
Що мама, як вперше погляне,
та буде навіки твоя.
У ніжному сяйві блиск сонця,
усміхнене спало маля.
Йому бо належить любов вся,
у ліжечко чисте встеля.