Читателей на странице:
Шукав тебе і — не знаходив
В парку, метро і переходах.
Блукав за містом до обочин,
Як погорілець аж до ночі.
У кожній жінці бачив вроду,
Зайти у гості був не проти.
Але чужа душа ставала,
Бо іншу зовсім покохала.
Ласкаві очі чарували
З під чорних вій, немов вуалі.
Підходиш ближче — обізнався,
Бо доля не моя і щастя.
Кидався навздогін займати,
Хоча би перезимувати,
Всередині млостило серце,
Розгнівався, як з пересердя.
Ніхто тебе бо не замінить
З вінка зеленого барвінку.