Читателей на странице:
Тобі, прекрасній, моє шанування!
Від сонечка ласкавого тепло.
Ми ніжимось у променях кохання,
Яке нас звело, радісно б було.
Не засмутись, що багряніє осінь,
Лелеки відлітають в далечінь.
Пожухле листя вітер десь відносить,
А ти приємний спогад долучи.
Світанків і обіймів у полоні,
Коли палали люблячі серця.
Були любові зранку ми голодні,
Як виглядають спільності сонця.
На крилах мрій здіймалися угору,
Надії подавали у житті.
Горнулися голуб’яно любов’ю,
Закохані, щасливі, молоді.
Тебе, будь ласочка, знов зацілую.
Підемо обручки ми навпростець.
Твою розкішну осінь я ціную,
В захопленні поєднаних сердець.
Дуже гарно!
Щиро дякую!