Читателей на странице:
Вітри гули, в деревах десь пищали,
У серце вбив осиновим кілком.
Одне було непрохане бажання
Життя пробігти кривдам напролом.
У терпкощах свавілля і печалі,
Лиш Богу присвятити час цілком.
Смирення мати до кінця надалі,
Віддати людям прощену любов.
Розради мужньо не втрачати,
Неначе щастя веселкове.
А бути пильним як на чатах,
Суворим ніби став військовим.
Уперто реченням наполягати,
Здобути силою щоб волю.
Ніхто не сміє в душу нам плювати,
Хай воїн як один у полі.
Вітри гартують деревам коріння,
Висушують вогку сльозу.
Щоб ворогам ніколи не скорити,
Зустріти сонячну весну.