Читателей на странице:
Вітер біситься, листя зриває,
Воно сумно кружляє над нами,
Осінь в щоки цілує багряно,
Небо мороком кида й дощами.
Клени струни лаштують на квінту,
Надто вмілі вони скрипалі.
У оркестрі взяли всі октави,
Плач надривний летить по землі.
Калинова сопілка заграла –
Полилася над ставом пісня,
Заливається гірко сумом,
Осінь жовтню всі ноти пише.
Та не слухає він свою осінь,
Непокірний її красОтень,
Утинає мажорні акорди
У своїх володіннях жовтень.
Хай погріють у сонячнім світлі
Квіти милі свої пелюстки.
Хай тримаються довго на вітах
Жовті й багряні листки.
Хай грибів буде в лісі багато,
І горіхів, ще й інших дарів.
Жовтень робить усюди свято –
Свою пісню веселу завів.
Дуже гарно!
Щиро дякую Вам, пане Сергію, за приємний коментар!