Читателей на странице:
Розпустила русі коси
По обіймах до спини.
Ти за сонцем теплу осінь,
Взяв за руку, не спини.
Бо вона найкраща пані,
Що кохати вміє враз.
Не силкуйся щось чіпати
Задоволено з прикрас.
Лиш в одній нічній сорочці
Тиха, радісна, німа.
Не опасиста а сочна,
Слів добору тут нема.
Погукай коханку лунко,
Вийде хай вона сама.
Привітай її цілунком,
Ніжно-ніжно обійма.
Ненароком спив з пелюстки
Мов ранкової роси.
Діток як грайливі пустки,
Влещуюсь у сни краси.
Ближче поруху не пустиш
У приємні пелюстки.
Якщо вітер сірпне дужче,
За подробиці прости.
Сад запах назустріч з яблук,
Як улесливо схиливсь.
До прекрасного так тягне,
Не підглядуй, це — сюрприз.
Картина польської художниці Lidia Wylangowska