Читателей на странице:
Холодні щоки спробував на дотик,
Обмерзлих яблук спілий мов налив.
Запам’ятаю відчуття надовго,
Не за красу принадну полюбив.
Нехай обійми стануть наче захист,
А поцілунки пробивають фронт.
Не бійся шаленіло закохатись,
Гайнувши, щоб забутись, до дібров.
Приваблює естетика природня,
Без штучних себеставлень і прикрас.
Здоров’язберігаючим гормонам
І вільним радикалам шанс придасть.
Зігрій життя жаданними губами,
Як головешка смолоскипа стлій.
Вітри верхів’ я глумно розхитали,
Порозсипали квіти по землі.
Торкнешся ледь до мокрої пагілки,
Накриє дощ у затишку дерев.
Цілюще пещення душі приділиш,
Сльозами щастя горло продере.
Нахлинена хмаринка світанкова
Солодкою росою потече.
Не вимовиш простішого ні слова,
Рука поставлена як на плече.
В очах зірки спливатимуть туманно,
Пожежею займеться в тілі кров.
Таке захопливе бува кохання,
Як надокучливо підхід знайшов.