Читателей на странице:
Ніби так і нежданно – вже осінь,
Прохолодою стукає в двері.
Завітала зненацька у гості,
Телеграму не слав на папері.
Вона добра, відтак, господиня,
Не з порожніми прийде руками:
Груші, яблука, сливи і дині,
Пригощає смачним виноградом.
Тож не плач за малим урожаєм,
Не скупись поділитися з кимось.
Бо подякують щиро навзаєм
І, як друга, у гості вас приймуть.
Осінь – щедра, завжди із дарами і я згодна із Вами, Леоне, що і ми теж маємо бути щедрими й ділитися врожаєм. Я, до речі, завжди ділюся і це приносить особливу радість не лише тому, з ким поділилася, а в першу чергу мені.
Щира і щедра душа у Вас, Валентино!